Куприкова кіста (пілонідальна кіста куприка, або епітеліальний куприковий хід) – це захворювання, викликане вродженою або набутою патологією у вигляді вузького каналу довжиною від 2 до 12 см, який утворюється під шкірою на глибині 1-2 см у верхній частині складки, що знаходиться між сідницями. Він вистелений епітелієм, містить сальні, потові залози та волосяні фолікули. При закупорюванні первинних отворів епітеліального ходу утворюється застій його вмісту. Це веде до розширення ходу та гнійного запалення стінок каналу. При розкритті гнійників формується одне чи декілька точкових вторинних отворів – нориць. Нагноєння епітеліального куприкового ходу призводить до руйнування його стінок. Інфекція виходить у підшкірну жирову клітковину, що може викликати появу абсцесу і сепсису. Тому кіста куприка вимагає невідкладного лікування.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
Існує два підходи до розуміння причин виникнення гнійної кісти куприка. Більшість вчених-медиків вважають, що куприковий хід є вродженою патологією, спричиненою порушенням внутрішньоутробного розвитку ембріона. Інші фахівці дотримуються версії, що причина появи куприкової кісти криється в патології росту волосся в області куприка та крижів, що проявляється їх вростанням у шкіру.
Кіста куприкових ходів – підступне захворювання, яке може довгий час нічим себе не проявляти. Спровокувати його можуть:
- травми нижньої частини спини;
- надмірні фізичні навантаження;
- зниження імунітету;
- інфекції, гормональні порушення та такі захворювання, як цукровий діабет чи ожиріння;
- посилене зростання волосся в області крижів;
- запалення волосяних цибулин;
- підвищена пітливість та недотримання особистої гігієни.
Деякі лікарі пов'язують появу запалення епітеліальних куприкових ходів з переохолодженням організму та малорухливим способом життя.
ВИДИ КІСТИ КУПРИКА
За формою перебігу захворювання, куприкова кіста буває чотирьох видів:
- неускладнена – вона протікає без будь-яких симптомів;
- гостра – для цієї форми характерна інфільтрація вмісту каналу у підшкірну клітковину та утворення гнійного абсцесу;
- хронічна – пілонідальна кіста цього виду відрізняється наявністю трьох стадій розвитку патології: інфільтрації, абсцесу, що рецидивує, та появи гнійної нориці;
- у стадії ремісії, коли спадає запальний процес, а негативна симптоматика послаблюється або повністю зникає.
Крім пілонідальної існує ще дермоїдна кіста куприка, яка є доброякісним пухлинним новоутворенням у вигляді невеликого болючого утвора. Вона відрізняється від епітеліального ходу відсутністю отворів. Така пухлина може почати гноїтися та здатна прорватися назовні. Крім того, існує ризик її переродження в злоякісну.
ЯКІ СИМПТОМИ ТА ОЗНАКИ МАЄ КУПРИКОВА КІСТА
Людина, яка має епітеліальний хід в області куприка, може довгий час не здогадуватися про його існування. Симптоми з'являються при гострій формі захворювання, коли первинні отвори перестають справлятися з функцією дренажу та утворюється запалення. Найчастіше це трапляється у період статевого дозрівання. Але нагноєння куприкової кісти можуть виникнути й пізніше, у віці до 30 років.
Запалення епітеліальних ходів куприка супроводжується наступною симптоматикою:
- ущільненням шкіри у верхній частині міжсідничної складки;
- набряклістю та почервонінням тканин в області куприка;
- больовими відчуттями в зоні розвитку патології, яке посилюються при сидінні, ході та легкому натисканні пальцями в зоні крижово-куприкового з'єднання;
- утворенням однієї або декількох нориць, з яких виділяється гній;
- погіршенням загального стану, що проявляється слабкістю та підвищенням температури тіла.
За симптомами кіста на куприку нагадує звичайний фурункул, але, на відміну від нього, її не можна вилікувати терапевтичними методами. Вирішити проблему може лише хірургічна операція з видалення кісти куприка.
ЛІКУВАННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ КУПРИКОВИХ ХОДІВ
Лікування куприкової кісти неможливе без операції. Видалення епітеліального ходу необхідне у тому випадку, якщо проявлені симптоми. Безсимптомних можна спостерігати. Хірургічне втручання може бути одноетапним (якщо відсутнє нагноєння на куприку) або двоетапним. В останньому випадку спочатку проводиться розкриття гнійника з очищенням ходу, а потім, після зняття запалення – повторна операція з усунення патологічного каналу, первинних та вторинних отворів.
Для видалення кісти куприка використовують різні хірургічні методики:
- операцію із відкритою раною;
- операцію із закритою раною;
- метод Баскома;
- метод Карідакіса.
Куприкові ходи в нашій клініці видаляються за допомогою радіохвильового скальпеля, а крім традиційних хірургічних методів використовується лазерне видалення кісти куприка.
Післяопераційний період
В залежності від методу видалення куприкової кісти, відновлення після операції може зайняти від 2-3 тижнів до 2 місяців. У реабілітаційний період необхідно:
- приймати знеболювальні препарати за призначенням лікаря;
- пройти курс терапії антибіотиками;
- мінімізувати фізичну активність, не піднімати тяжкості;
- уникати довгого сидіння;
- не допускати знаходження у холоді чи спекотному місці;
- носити одяг просторого крою без грубих швів.