Згідно зі статистикою, після операції грижі на животі виникають приблизно у 15% пацієнтів, причому це може статися як протягом декількох місяців після хірургічного втручання, так і протягом декількох наступних років. За відсутності належного лікування випинання органів та їх утиск може стати причиною серйозних наслідків аж до летального результату, тому такі стани вимагають негайної діагностики та своєчасної терапії.
Що таке вентральна грижа
Вентральна грижа - це поширене ускладнення хірургічних втручань в черевній ділянці, для якого характерне зміщення внутрішніх органів та їх випинання крізь передню черевну стінку в районі післяопераційного рубця. Причиною появи дефекту може бути недотримання рекомендацій хірурга в післяопераційному періоді, спадковість, анатомічні особливості хворого чи допущені під час операції помилки. На сьогоднішній день існує безліч методик корекції даного стану, які підбираються індивідуально залежно від розмірів, типу грижі та інших факторів.
Чому з'являється післяопераційна грижа: причини та умови утворення вентральних гриж
Післяопераційна грижа може виникнути після планових та екстрених операцій на органах черевної порожнини, у тому числі після лапароскопічних та ендоскопічних хірургічних втручань.
До основних причин її появи відносять:
- нерівномірне формування та погіршення структурних властивостей сполучної тканини внаслідок порушень колагенового обміну;
- генетична схильність до грижоутворення;
- інфікування післяопераційних ран;
- супутні захворювання, що ускладнюють загоєння ранової поверхні - діабет, захворювання печінки, нирок тощо.
- надмірні фізичні навантаження у реабілітаційному періоді;
- помилки в процесі оперативного втручання та зашивання рани;
- збільшення внутрішньочеревного тиску, спричинене ожирінням, запорами, хронічним бронхітом чи астмою;
- недотримання рекомендацій лікаря (носіння бандажа, дієта, тощо) у післяопераційному періоді.
Симптоми післяопераційної грижі
Як зрозуміти, що після операції з'явилася грижа? Тут все досить просто: в районі операційного рубця виникає характерне випинання, яке, як правило, проявляється або збільшується при будь-якому напруженні, кашлі, чханні та найменших фізичних навантаженнях.
До інших симптомів цього стану відносять:
- больові відчуття при напруженні або натисканні на випинання;
- дискомфорт під час підйому з ліжка, чхання, кашлю та при будь-якій фізичній напрузі;
- метеоризм, запор, непрохідність кишечника;
- нудота і блювота;
- загальна слабкість та підвищення температури.
Класифікація вентральних гриж
Щоб правильно вибрати метод лікування та врахувати можливі ризики, слід визначити тип випинання. Відповідно до класифікації EHS (Європейського Товариства Герніології), які бувають післяопераційні грижі, визначають за такими параметрами:
- Розташування грижі на черевній стінці:
- латеральна - L;
- центральна (серединна) - М.
- Розмір грижових воріт завширшки:
- мала до 4 см - W1;
- середня 4-10 см - W2;
- більша понад 10 см - W3.
- Частота рецидивів:
- рецидивна;
- не рецидивна.
У свою чергу, латеральні та серединні грижі залежно від точної локалізації поділяють на окремі підвиди.
- Латеральні:
- L1 - підреберна;
- L2 - бічна;
- L3 - клубова;
- L4 - поперекова.
- Серединні:
- М1 - субксифоідальна;
- М2 - епігастральна;
- М3 - пупкова;
- М4 - інфраумблікальна;
- М5 - надлобкова.
Ускладнення вентральних гриж і чим небезпечна вентральна грижа
Саме собою грижове випинання є не тільки косметичним дефектом, але й серйозним станом, що вимагає від пацієнта дотримання низки обмежень.
Чим небезпечна вентральна грижа? За відсутності належного лікування вона може призвести до низки серйозних ускладнень здоров'я, серед яких:
- порушення абдомінального дихання;
- розлад функцій черевних органів;
- утиск, наслідками якого стає непрохідність кишечника та перфорація внутрішньочеревних органів;
- порушення кровопостачання, некроз тканин та перитоніт, які за відсутності екстреного хірургічного втручання призводять до летального результату.
Як лікувати післяопераційну грижу
Єдиний спосіб позбавлення патології - оперативне втручання. Як видалити післяопераційну грижу, вирішує лікар на підставі локалізації випинання та результатів лабораторної діагностики.
Для планових операцій у сучасній хірургії застосовуються як класичні, так і малоінвазивні методики:
- відкриті операції;
- лапароскопія;
- ендоскопічне втручання.
У ході операції грижу видаляють, а тканини грижових воріт звужують і посилюють спеціальною армувальною сіткою, щоб запобігти рецидиву.
Відкрита операція із розрізом
Проводиться у разі наявності у хворого протипоказань до лапароскопічного втручання, наприклад, серцево-легеневих патологій. За рахунок доступу через зовнішній розріз дозволяє видаляти складні грижі, у тому числі великі, ущемлені та множинні.
Різновидом відкритих операцій є герніопластика із міні-доступом. В цьому випадку розміри розрізу не перевищують 3-4 см, а провести втручання можна під спінальною (епідуральною) анестезією.
лапароскопія
Сучасний метод видалення вентральної грижі, При якому втручання проводять без розрізу Мікроінструмент та камера (ендоскоп) вводяться через невеликі отвори на передній черевній стінці.
Завдяки відсутності розрізу значно скорочується період відновлення та ризик рецидиву, а сама операція переноситься пацієнтом легко.
У той же час слід враховувати, що такий метод лікування можливий виключно за малих гриж.
Ендоскопічна герніопластика
Екстраперитонеальна ендовідеохірургічна пластика дозволяє видаляти вентральні грижі будь-якої складності, у тому числі випинання:
- комбіновані;
- двосторонні;
- ущемлені;
- великого розміру.
В рамках однієї операції можна видалити відразу кілька гриж, скоригувати діастаз за допомогою армуючої сітки, запобігти утворенню суміжних гриж і скоротити тривалість післяопераційної реабілітації.
Скільки носити бандаж після операції вентральної грижі
Бандаж при вентральній грижі у післяопераційному періоді рекомендовано носити для:
- безпечного та правильного відновлення функціональності передньої черевної стінки;
- захисту швів від тиску при фізичних навантаженнях, у тому числі кашлі, чханні, підйомі з ліжка;
- швидкого рубцювання шва;
- підтримки правильного анатомічного становища внутрішніх органів;
- мінімізації больових відчуттів та ризику рецидивів.
Носіння бандажу здійснюється відповідно до рекомендацій лікаря та наступних правил:
- Одягати виріб слід у повністю розслабленому стані у лежачому положенні, застібаючи його таким чином, щоб він не перешкоджав нормальному диханню.
- Під бандаж можна одягати бавовняну безшовну білизну, а у разі носіння на голе тіло мати запасний виріб.
- На ніч бандаж знімають, якщо іншого режиму носіння та перерв не призначив лікар.
- Постійне носіння пов'язок, що підтримують, не рекомендовано, оскільки може призвести до атрофії м'язів.
Через 6 місяців після видалення грижі пацієнт може повернутися до повноцінного життя без будь-яких обмежень.