Рак шлунка – онкологічне захворювання, для якого є характерним розвиток злоякісного новоутворення з епітелію слизової оболонки. Пухлина може виникнути в різних відділах шлунка: в тілі (основній частині шлунка), у верхньому відділі (де шлунок з'єднується із стравоходом), в нижньому (де з'єднується шлунок із кишечником). Загальновідомо, що нормальна клітина перетворюється в ракову, якщо виникає певний дефект в її хромосомах, т. н. мутація. Що викликає таку трансформацію при раку шлунка, досі, незважаючи на всі успіхи онкології, вчені не з'ясували. Здоровий шлунок ніколи не буде жертвою онкології – це доведений факт. Водночас, виразка, гастрит, поліпи – благодатний ґрунт для виникнення злоякісної пухлини.
У чоловіків хвороба зустрічається частіше, ніж у жінок. Зазвичай рак шлунка виявляють у осіб літнього віку. Сьогодні відомий лише ряд факторів ризику, які можуть це захворювання спровокувати. Але є і хороша новина. Згідно зі статистичними даними, за останні роки намітилося повільне, але постійне зниження захворюваності злоякісними пухлинами шлунка
ДІАГНОСТИКА
Завданням діагностики є встановлення самого діагнозу та визначення поширення процесу – наявності або відсутності метастазів в лімфатичні вузли та інші органи, а також ступеня розростання самої первинної пухлини.
Для діагностики раку шлунка застосовують всі необхідні методи, які дозволяють з упевненістю говорити про наявність чи відсутність пухлинних процесів.
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
- Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) дозволяє побачити дефект слизової, визначити його розміри і характер, взяти шматочок тканини для гістологічного дослідження. Біопсія пухлини шлунка проводиться під внутрішньовенною анестезією абсолютно безболісно, що також дозволяє фахівцеві провести якісне і докладне дослідження.
- Ендоскопічне ультразвукове дослідження (Ендо-УЗД) – УЗ-датчик знаходиться на кінці ендоскопа і дозволяє точно визначити глибину проростання пухлини в стінку шлунка і навколишні органи, стан лімфовузлів, що знаходяться поряд зі шлунком; при необхідності можна взяти з них біопсію. Цей вид дослідження проводиться максимально комфортно і безболісно для пацієнта. Ендо-УЗД має величезне значення для визначення операбельності пухлини. Наприклад, якщо пухлина невелика, але проростає у великі судини, то оперувати не можна.
- Комп'ютерна томографія (КТ) органів грудної та черевної порожнини виявляє регіонарні і віддалені метастази.
- При відсутності осередків віддалених метастазів рекомендовано дослідження ПЕТ-КТ. Крім того, ПЕТ-КТ може призначатися пацієнтові залежно від його конкретного випадку.
- Гастроскопія.
- УЗД органів черевної порожнини.
- Рентгенографія органів грудної клітки (при неможливості виконати комп'ютерну томографію).
- Лапароскопія, що дозволяє визначити поширення пухлини.
- Загальний і біохімічний аналізи крові, сечі; аналізи крові на онкомаркери СА 19-9 і СЕА.
Всі дослідження виконуються в умовах лікарні.
ЛІКУВАННЯ
Вибір методів лікування раку шлунка залежить від багатьох факторів, у тому числі розмірів самої пухлини, залучення в процес інших органів, тканин, лімфатичних вузлів. Важливим моментом є наявність у пацієнта супутніх захворювань (важкі хвороби серця, легенів, нирок). Фахівці враховують всі ці фактори. Для пацієнта розробляють індивідуальний план, який може складатися з хірургічного лікування та / або хіміо- та радіотерапії.
Хірургія
Одним з найпоширеніших методів лікування є хірургічне втручання. Операції бувають радикальними, тобто спрямованими на зцілення, і паліативними, які впливають на саму пухлину (резекція раку шлунка) і метастази. Паліативні операції компенсують найбільш важкі прояви пухлини, але не усувають її повністю.
Залежно від локалізації пухлини, можливе повне (гастректомія) або часткове видалення шлунка. При необхідності використовують метод комбінованої гастректомії – видалення шлунка з частковим видаленням прилеглих органів у разі контактного проростання в них пухлини (наприклад, в підшлункову залозу).
Активно застосовуємться малотравматичні лапароскопічні операції. Лапароскопічні операції виконують за допомогою камери і спеціалізованих хірургічних інструментів, які вводять в маленькі (5-10 мм) проколи в черевній порожнині. Післяопераційний біль значно зменшується, а період одужання та повернення до повноцінного режиму різко скорочується.
Хіміотерапія
Хіміотерапія раку шлунка може використовуватися як самостійний метод лікування пухлини, так і в поєднанні з хірургічним та радіотерапевтичним методами. Хіміотерапія раку шлунка може застосовуватися до хірургічного втручання з метою зменшення пухлини (неоад'ювантна хіміотерапія) та / або після операції з метою знищення всіх ракових клітин, що залишилися.
Також хіміотерапія пухлини шлунка застосовується для полегшення симптомів у пацієнтів з неоперабельним раком. При лікуванні неоперабельного раку використовують сучасні хіміотерапевтичні і таргетні препарати.
Радіотерапія
Радіотерапію переважно використовують у поєднанні з хірургічним та /або хіміотерапевтичним методом лікування. Основним завданням радіотерапії є поліпшення результатів хірургічного лікування.
СИМПТОМИ
Раку шлунка завжди передує «передраковий стан», тобто певні зміни клітин, що вистилають шлунок – метаплазія і дисплазія епітелію шлунка. Такі зміни можуть відбуватися при хронічних атрофічних гастритах. Рак шлунка на ранній стадії проявляє загальні та неспецифічні симптоми.
Може спостерігатися так званий синдром «малих ознак»: астенія, відраза до м'ясної їжі, анемія, втрата ваги, шлунковий дискомфорт (частіше при поширених формах процесу).
Приводом для звернення до лікаря та обстеження повинні стати:
- дискомфорт і біль в епігастрії (область вище пупка) в поєднанні з нудотою і втратою апетиту;
- ускладнене ковтання (може виникати через залучення в пухлину верхньої частини шлунка);
- почуття переповнення при прийомі невеликої кількості їжі;
- втома, втрата ваги;
- залізодефіцитна анемія;
- блювота кров'ю або вмістом, що нагадує «кавову гущу», чорне випорожнення (мелена). Мелена – чорне напіврідке випорожнення з неприємним запахом, що утворюється з крові під впливом вмісту шлунка і кишечника. Поява мелени - важливий сигнал для звернення до онколога.
ФАКТОРИ РИЗИКУ
Основними факторами розвитку раку шлунка є передракові захворювання, особливості харчування та навколишнього середовища:
- дефіцит в дієті свіжих овочів і фруктів, велика кількість риби, м'яса, солоних, копчених і смажених продуктів, вживання погано збережених та несвіжих продуктів;
- споживання з їжею нітратів і нітритів;
- куріння і споживання алкоголю.
Суттєвими факторами ризику є:
- аденоматозні поліпи шлунка;
- хронічний атрофічний гастрит;
- оперований раніше шлунок, особливо через 15 і більше років після хірургічного лікування;
- наявність попередньої перніциозної анемії (хронічне захворювання з нездатністю до засвоєння вітаміну В-12);
- інфекція Helicobacterpylori;
- сімейна історія раку шлунка (раніше був рак шлунка у близьких родичів);
- ожиріння;
- пептична виразка шлунка.
Злоякісне перетворення виразки шлунка зустрічається переважно при виразках антрального і субкардиального відділів, при хронічних виразках. Слід зазначити, що з віком ризик такого захворювання, як рак шлунка, значно збільшується.
ПРОФІЛАКТИКА
Основна профілактика раку шлунка полягає в дотриманні режиму харчування: зниження споживання копченої і сильно просмаженої їжі, консервованої їжі, тваринних жирів; відмова від зловживання алкоголем і курінням; насичення раціону фруктами і овочами.
Важливим моментом у профілактиці раку шлунка є лікування передракових станів (поліпозу шлунка, хронічного атрофічного гастриту).