Поліпи жовчного міхура – це утворення, які локалізуються на внутрішній поверхні стінки жовчного міхура. Вони поділяються на псевдополіпи (частіше холестеринові) та справжні поліпи (доброякісні чи злоякісні).
Зазвичай поліпи не викликають симптомів та є частою знахідкою під час ультразвукового дослідження органів черевної порожнини або під час гістології макропрепарату уже після холецистектомії (видалення жовчного міхура).
Якщо ж є симптоми, то вони частіше пов'язані із наявністю конкрементів жовчного міхура або його запаленням.
При виявленні поліпів ЖМ важливо визначити: чи не є такі утворення онкопатологією, чи не мають тенденції до малігнізації? Важливо спостерігати за ними і періодично робити УЗ-контроль
На ультразвуковому скані поліпи мають такий вигляд:
округлі чи овальні випинання внутрішньої стінки, підвищеної ехогенності;
не дають акустичну тінь;
мають бути нерухомими;
можуть бути на ніжці або на широкій основі ("сидячі").
Єдиною лікувальною тактикою є операція - холецистектомія, яка виконується при певних показах.
То коли ж потрібно звертатись до хірурга, а коли ще можна спостерігати ?
Оперативне втручання показане (згідно сучасних європейських рекомендацій):
при розмірі поліпа (найбільшого, якщо їх багато) >10 мм;
якщо поліпи “сидячі” та проростають у стінку жовчного міхура;
якщо за період спостереження поліп збільшився на 2 мм та більше;
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЛІПІВ ЖОВЧНОГО МІХУРА
- Спадковість та схильність до поліпозу - найбільш часта причина утворення поліпів.
- Хронічний холецистит та жовчнокам'яна хвороба
- Нераціональне харчування - зловживання їжею, яка містить високий рівень холестерину.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПОЛІПІВ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Поліпи жовчного міхура досить часто розвиваются в ділянці дна жовчного міхура і поки не досягають великих розмірів часто протікають безсимпитомно. У деяких хворих виникає печія і відрижка, іноді може приєднуватись біль та відчуття "тяжкості" в правому підреберї.
При локалізації поліпа в області шийки жовчного міхура біль носить характер "жовчної коліки".
При супутній наявності жовчнокам'яної хвороби на перший план може виступати клінічна картина хронічного калькульозного холециститу.
ЛІКУВАННЯ ПОЛІПІВ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Поодинокі поліпи, розміром до 10 мм підлягають диспансерному спостереженню та виконанню ультразвукового дослідження жовчного міхура 1 раз в 8-12 міс.
Навність кількох поліпів в жовчному міхурі (поліпоз жовчного міхура), незалежно від їх розмірів є показом до видалення жовчного міхура в звязку із високим ризиком малігнізації (переродження в рак жовчного міхура).
Поєднання поліпів жовчного міхура та жовчнокам'яної хвороби є також прямим показом до оперативного лікування.
"Золотим стандартом" оперативного лікування поліпів жовчного міхура є лапароскопічна холецистектомія.
ЛАПАРОСКОПІЧНЕ ВИДАЛЕННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА ВІДБУВАЄТЬСЯ В КІЛЬКА ЕТАПІВ:
- Введення анестезії.
- Встановлення в черевну порожнину спеціальної голки Вереша, через яку вводиться вуглекислий газ, який поліпшує візуалізацію та створює робочий простір.
- Протягом 1 см робляться розріз шкіри, в який вводиться лапароскоп із відеокамерою.
- Встановлення додаткових портів для "робочих" інструментів.
- Протока жовчного міхура та його артерія виділяються, кліпуються та перетинаються.
- Виділення жовчного міхура із ложа печінки.
- Видалення органу із черевної порожнини.
- Накладення косметичних швів.