Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) є видом діафрагмальної грижі, який зустрічається найбільш часто, і характеризується випинанням будь-якого органу черевної порожнини (частина шлунку, весь шлунок, петля кишки, великий сальник) в грудну порожнину через розширений стравохідний отвір діафрагми. Це порушує нормальний травний процес і, в решті решт, може призвести до тяжких ускладнень.
Частота виявлення даного захворювання серед молодого населення становить до 10%, а серед осіб, які старші за 50 років - у кожного другого.
Більшість ГСОД є набутими. Понад 95% ГСОД є легкими (коли в грудну порожнину випинається стравохідно-шлунковий перехід і кардинальна частину шлунку).
Розвивається ГСОД в результаті ослаблення і розтягнення зв'язок стравохідно-шлункового з'єднання і м'язових волокон самої діафрагми.
Основні фактори, що сприяють виникненню ГСОД
• розлади шлунково-кишкового тракту: метеоризм, хронічні запори, часте блювання;;
• хронічні обструктивні захворювання органів дихання, що супроводжуються кашлем;
• ожиріння;
• важка фізична праця.
Чому захворювання є небезпечним.
Через порушення правильного анатомічного положення нижньої частини стравоходу і шлунку розвивається недостатність НСС і кислий шлунковий вміст закидається в стравохід - розвивається гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. При цьому в нижній частині стравоходу розвивається запальний процес (рефлекс - езофагіт), що супроводжується утворенням ерозій, виразок. А при тривалому запаленні в стравоході змінюється будова слизової стравоходу (стравохід Баретта) і різко підвищується ризик виникнення раку стравоходу.
Часто спостерігаються ускладнення з боку органів дихання: хронічний обструктивний бронхіт, аспіраційний трахеобронхит, аспіраційна пневмонія.
Запідозрити наявність діафрагмальної грижі можна, якщо:
• часто турбує печія, особливо після прийому їжі, при фізичних навантаженнях;
• турбує біль після прийому їжі у верхній частині живота «під ложечкою», в лівій половині грудної клітини. Цей біль може віддавати в ліве плече, в шию, такі симптоми можуть нагадувати стенокардію і навіть інфаркт міокарда;
• часто турбує відрижка і неприємний запах з рота і присмак у роті, на більш пізніх стадіях розвитку може спостерігатися мимовільна відрижка після прийому їжі.
• спостерігаються регургітації (захлинання шлунковим вмістом) під час сну; гикавка, особливо після прийому їжі або вживання газованих напоїв.
• гикавка, особливо після прийому їжі або вживання газованих напоїв.
Діагностика діафрагмальної грижі
Людині, яка скаржиться на описані вище симптоми, проводиться консультація хірурга. Щоб підтвердити діагноз, призначають:
1. Езофагогастродуоденоскопія - ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки. Діагностика дозволяє оцінити стан слизової стравоходу, шлунку, ДПК. Дозволяє оцінити стан езофагіту, визначити розмір і тип грижі.
2. Поліпозиційна контрастна рентгеноскопія ШКТ. Дозволяє оцінити довжину стравоходу, уточнити розміри і тип грижі.
3.УЗД органів черевної порожнини. Дозволяє візуалізувати сусідні органи (селезінка, печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, нирки), оцінити їх стан, виявити їх патологію.
4. МРТ грудної та черевної порожнини. Може дати більш точну інформацію про розміри грижі, стан сусідніх органів
Можливе лікування захворювання
Не всі грижі стравохідного отвору діафрагми підлягають оперативному лікуванню. Не оперуються грижі без симптомів.
На даний час для лікування ГСОД використовують малотравматичну лапароскопічну методику. Операції проводяться досвідченими хірургами і тільки під загальною анестезією. Замість великого розрізу на грудній або черевній стінці виконується 5 проколів на передній черевній стінці, через які в черевну порожнину вводяться відеокамера і інструменти.
Після огляду черевної порожнини і оцінки грижового дефекту виділяються стінки грижових воріт (ніжки діафрагми), нижня частина стравоходу і верхня частина шлунку.
Виконується зменшення розмірів стравохідного отвору діафрагми (грижових воріт) шляхом зшивання ніжок діафрагми (крурорафія). При великих розмірах грижі для закриття грижових воріт використовують спеціальні сітчасті протези зі спеціальним покриттям. Для усунення рефлюксу виконується антирефлюксна операція - фундоплікація: створюється клапан стравохідно-шлункового з'єднання шляхом формування складки стінки шлунку навколо стравоходу.
Після операції пацієнт повинен дотримуватися спеціальної дієти і режиму харчування, запропонованих лікарем.
Переваги лікування методом лапароскопії:
• мінімальні пошкодження при великому обсязі операції;
• мінімізується крововтрата;.
• зважаючи на відсутність великої післяопераційної рани, менш виражений больовий синдром - зменшується потреба в знеболюючих препаратах і скорочуються терміни стаціонарного лікування (до 3 днів);.
• пацієнт швидше активізується (встає з ліжка через 6 годин після операції);
• мінімізується ризик ускладнень з боку операційної рани;
• відмінний косметичний ефект (немає великих грубих рубців).